З 01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року, яким було запроваджено Інститут кримінальних проступків.

У зв’язку із цим було проаналізовано основні зміни до Кримінального кодексу України та до Кримінального процесуального кодексу України.

1.  В Загальній частині Кримінального кодексу України термін «злочин» замінюється на «кримінальне правопорушення», зокрема, і інші похідні визначення були змінені, наприклад, «злочинні» – на «кримінально-протиправні», «злочинність» – на «кримінальна протиправність» тощо.

 

2.  Як наслідок з Кримінального кодексу України зникає і визначення «злочин» зі статті 11, яке тепер замінено на «кримінальне правопорушення», яким є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.

 

3.  Відтепер кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

В свою чергу, злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Як бачимо, із законодавства про кримінальну відповідальність зникають злочини невеликої тяжкості та злочини середньої тяжкості.

 

4.  Посилена кримінальна відповідальність за деякі кримінальні правопорушення. Наприклад, за необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 128 Кримінального кодексу України) та за проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти (частина 1 статті 134 Кримінального кодексу України) особі, що вчинила кримінальне правопорушення, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі до 2 років.

 

5.  Розслідування кримінальних проступків буде проводитись у формі дізнання, а тому в правоохоронних органах з’являтимуться підрозділи дізнання та посади дізнавача.

 

6.  До внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальний проступок може бути: 

  • відібрано пояснення; 
  • проведено медичне освідування; 
  • отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
  • вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

 

7.  До процесуальних джерел доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім показань, речових доказів, документів, висновків експертів, законодавець також відносить пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

В свою чергу, розширення процесуальних джерел доказів стало підставою для розширення слідчих (розшукових) дій, які можуть бути проведенні у кримінальному провадженні про кримінальні проступки.

 

8.  Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку до 72 годин за умови, що ця особа відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір; намагається залишити місце вчинення кримінального проступку; під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи.

До 24 годин уповноважена особа може затримати особу, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.

 

9.  Встановлені скорочені строки досудового розслідування кримінальних проступків. Так, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом 72 годин у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи; протягом 20 діб – якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; або протягом 1  місяця – якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи.

У разі необхідності проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову.

 

10. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.